Вища освіта та гендерні стереотипи: чому дівчата не обирають технічні спеціальності?

Січень 12, 2021 Off Автор admin

Джерело: hromadske.ua

Серед зарахованих до закладів вищої освіти випускниць та випускників шкіл у 2020 році дівчат та хлопців майже однакова кількість. Однак зарахованих на денну форму дівчат на так звані STEM спеціальності (наука, технології, інженерія, математика) значно менше, ніж хлопців. Серед зарахованих на навчання в університети на математично інтенсивні спеціальності у 2020 році — в середньому тільки кожна четверта дівчина. Загалом тільки 23% зарахованих до університетів дівчат вступили на STEM спеціальності, водночас майже 13% із цих 23% — на медичні спеціальності. За оцінками ЮНЕСКО, у всьому світі близько 30% дівчат отримують вищу освіту зі STEM спеціальностей, зокрема 15% — зі спеціальностей, пов’язаних із медициною та доглядом.

Менш здібні?

Чому, хоч дівчата в Україні здобувають вищу освіту на тому самому рівні з хлопцями, їх значно менше на технічних та математично інтенсивних спеціальностях? Показово, що дослідження вибору вищої освіти, яке провів аналітичний центр Cedos, не виявило суттєвих гендерних відмінностей у виборі місця чи спеціальності навчання. Як першокурсниці, так і першокурсники, обираючи університет та спеціальність, керувалися переважно своїми вподобаннями та уявленнями про можливість працевлаштуватися після отримання диплому. А отже, причини потрібно шукати глибше.

Перше, що спадає на думку, — можливо, дівчата менш здібні до математики, ніж хлопці? Нещодавнє міжнародне оцінювання якості освіти PISA, проведене у 2018 році, показало, що в Україні немає відмінностей у математичній та природничо-науковій грамотності між 15-річними хлопцями й дівчатами, тоді як у країнах ОЕСР хлопці в середньому мають дещо кращі результати, ніж дівчата. Саме в цьому віці, за даними Cedos, кожен десятий учень уже визначився з майбутньою спеціальністю, а впродовж наступних двох років до отримання власне результатів ЗНО визначиться ще половина учнів. Тому навряд чи знання математики — це той фактор, що обмежує вибір дівчат у порівнянні з хлопцями. Про це свідчать і результати зовнішнього незалежного оцінювання з математики та фізики, де дівчата здобувають приблизно такі самі бали, як і хлопці. От тільки обирають ці предмети для ЗНО дівчата рідше, ніж хлопці.

Чи справді дівчатам не подобаються технічні спеціальності?

Найімовірніше, дівчата не обирають математично інтенсивні спеціальності саме через те, що вони їм подобаються менше. Можливі кілька причин цього. Одна з них — це відсутність «рольових моделей». Важливу роль у виборі спеціальності відіграють професії батьків абітурієнта. Дослідження в інших країнах показують, що дівчата, у яких батьки (передусім матері) працювали в науці чи технічних професіях, із більшою ймовірністю обирали STEM-спеціальності. «Рольовими моделями» можуть бути й учителі природничо-математичних дисциплін у школі. Якщо дівчата бачать інших успішних жінок у «нежіночих професіях», це дозволяє руйнувати стереотипи про закритість певного фаху для жінок.

Також дослідження демонструють, що думка оточення впливає на дівчат сильніше, ніж на хлопців. Навіть якщо дівчата не мали стереотипів щодо тієї чи іншої спеціальності, на них можуть впливати стандарти найближчих — наприклад, вчителів чи інших учнів. Зокрема, через це у школі дівчатам частіше, ніж хлопцям, важливо бути успішними. Як наслідок — вони можуть оминати ті професії, де є велика конкуренція, або в яких до жінок та чоловіків ставляться неоднаково.

Надія є: що потрібно зробити навчальним закладам і роботодавцям?

Важливо, щоб і дівчата, і хлопці могли робити усвідомлений вибір щодо вищої освіти. Сьогодні частина нерівності жінок та чоловіків на ринку праці України зумовлена саме тим, що жінки менш представлені в STEM-професіях, які є краще оплачуваними та з якими пов’язують розвиток економіки, а отже, зростання попиту на спеціалістів упродовж найближчих десятиліть.

Чи може допомогти проголошення цього навчального року роком математики збільшити кількість дівчат, які вступають на STEM-спеціальності? Навіть якби така ініціатива справді сприяла покращенню якості математичної освіти в школі, вона навряд зменшила б гендерну нерівність у виборі вищої освіти. Дівчата рідше обирають математично інтенсивні спеціальності не через гірше знання математики.

Дієвішими, але водночас складнішими, є заходи, спрямовані на зміну суспільного уявлення про STEM-професії. Водночас про трансформації на ринку праці повинні передусім замислитися роботодавці. Від зручних робочих місць, можливості поєднувати роботу й сімейне життя та загалом від здорової атмосфери на робочому місці виграватимуть усі працівники, не тільки жінки. Власне, ці зміни запроваджують технологічні компанії в усьому світі та в Україні, які не хочуть втрачати таланти.

Інша група заходів — покращення шкільного середовища. Це, зокрема, розвиток профорієнтації у школі та запровадження інституту шкільних радників, які б допомагали зробити усвідомлений вибір та ознайомлювали б із «рольовими моделями», зокрема у STEM-професіях. Це також і антидискримінаційна експертиза шкільних підручників, і щоденна робота вчителів над уникненням гендерних стереотипів у висловлюваннях та різних очікувань у майбутніх професіях у дівчат і хлопців.