Різні, але рівні: як працює інклюзія в Україні

Жовтень 7, 2020 Off Автор admin

Джерело: Zaxid.net

За даними Міністерства соцполітики, в Україні живе понад два з половиною мільйони людей з інвалідністю. Із них 168 тисяч – це діти. Діти, які лише нещодавно отримали право навчатися на рівних зі своїми однолітками у звичайних школах. Яка вона – українська інклюзія? З чим доводиться стикатися батькам дітей з особливими освітніми потребами? Які перешкоди з’являються на шляху до рівного суспільства?

Львів’янин Олекса. Йому майже 12 років. Любить проводити час із ліпшим другом і має двох котів. Начебто звичайний хлопчина, але ні: в Олекси – рідкісний синдром Аспергера.

Це психічне порушення розвитку та високофункціональна форма аутизму. Проявляється в прихильності до рутини та ритуалів, особливостях мовлення, соціально та емоційно недоречній поведінці та проблемами з невербальною комунікацією.

Про те, що в Олекси синдром Аспергера, мама Соломія дізналася ледь чи не випадково: спершу порівнювала симптоми в інтернеті, тоді пішла до психолога. А ознак аутизму назбиралося чимало: відокремленість від інших, чутливість до зовнішнього світу і навіть власна легенда. Начебто його космоліт, у якому хлопець мандрував просторами нашого світу, розбився у пустелі. А тоді мама народила його.

«Для Олекси і для інших аутистів, наприклад, світ створює какофонію. Наприклад, ти їдеш у маршрутці, і ти не можеш там..Плюс запахи, для Олекси вони ще досі – йому вже майже 12, а він не заходить на кухню, коли я готую борщ, скажімо», – розповідає мама Олекси Соломія Чубай.

Прочитати статтю повністю можна за посиланням: https://zaxid.net/statti_tag50974/