Професіонали на замовлення: що може дати бізнесу дуальна освіта. Приклад Німеччини

Лютий 14, 2021 Off Автор admin

Джерело: life.liga.net

Про досвід Німеччини у впровадженні дуальної освіти та перспективи України в цьому — у спецпроєкті за підтримки Програми EU4Skills спільно з МОН

“Забудь усе, що вчив в університеті”, — жартівлива цитата роботодавців в Україні, у якій — лише частка жарту.

Роками бізнеси скаржилися, що їм доводиться навчати нових працівників ледь не “з нуля”, бо з училища чи коледжу, та й навіть з вишів випускники приходять зі слабкими знаннями і без реальної практики.

А якщо говорити про інженерні, технічні професії, то там була й зовсім біда, бо обладнання в профтехах так давно не оновлювали, що учнів вчили працювати на технічних “динозаврах”. Результатом було безробіття колишніх випускників одночасно з тоннами вакансій від роботодавців.

Виправляти ситуацію почала реформа профтехів. У 2017 році МОН пояснювало: лише 20% випускників українських шкіл обирають навчання у профтехах, а в Європі в середньому цей показник — 40%, у деяких країнах ЄС — 70%.

Відновлення престижності робітничих професій у міністерстві називали одним із головних викликів МОН під час модернізації профосвіти. Адже робота за цими напрямками є. У 2020 році працевлаштування випускників профтехів за фахом склало понад 83% у країні.

В Україні вже кілька років відкривають навчально-практичні центри з новим обладнанням, на якому вчаться майбутні малярі, столяри, токарі та інші робітники. За кошти, виділені з держбюджету упродовж 2016–2019 років (виділили 250 млн грн), на базі закладів профосвіти створили 145 навчально-практичних центрів.

У 2018 році уряд затвердив концепцію дуальної освіти. Це один зі способів розвивати профосвіту, як вже десятиліттями роблять у майже 60 країнах світу.

Дуальна освіта — система підготовки, за якою людина отримує професійну освіту і в теорії (в профтеху), і на практиці (на реальному підприємстві під наглядом його працівників). Базовим є поєднання 30% теорії і аж 70% практики. Хоча теорії може бути й 50/50 з практикою тощо.

В Україні ця система лише набирає обертів, підприємства про таку можливість ще мало знають, а профтехи дуже поступово переорієнтовуються під сучасні вимоги ринку праці.

Натомість в європейських країнах вона працює давно. Як і що вона дає учням, бізнесам і профтехам? Розповідаємо на досвіді Німеччини, де ця система освіти зародилася, і ще кількох інших країн, що пішли німецьким шляхом.

Фірма вчить практиці, профтех теорії

Класична освіта в Україні: учень сам або батьки замість нього вирішили, ким він буде, відправили в училище і потім шукають, куди ж його “притулити” на роботу.

В Німеччині теж є класична освіта, але вже пів століття діє ще й дуальна, кардинально інша. За дуальною системою діти йдуть вчитися на замовлення підприємства.

У 2020 році так навчалися 1,33 млн учнів за 324 професіями. 19,7% німецьких компаній пропонують місця для навчання на рівні дуальної профтехосвіти.

Працює це так. Фірма має контракт з профтехом. Коли є вакансії, запрошує учнів на навчання. Коли абітурієнти бачать вакансію і зацікавлюються, подають заявку саме на підприємство. Мовляв, хочемо вчитися, щоб піти потім до вас на роботу.

“На цьому етапі фірма дивиться на заявки і вирішує, чи бере конкретного учня”, — пояснює LIGA.Life Беньямін Прьогель, виконавчий директор Центру підвищення кваліфікацій та підготовки професійних кадрів AVT-Bildung Teltow, у Німеччині. Його центр підготовки охоплює майже всі галузі: і громадське харчування, і готельний бізнес, і технічні професії.

Головний критерій відбору — рівень шкільної освіти. Є професії, де вистачає 8 класів, є, де потрібно 10, а де — 12-13 років освіти.

Дуальна освіта в Німеччині

Хто йде вчитися в профтехи

Наразі середній вік тих, хто йде в профтех у Німеччині – 19 років. Починають вчитися з 15 років.

За статистикою, в дуальну освіту в країні за приблизним розподілом приходять так, пояснює Сніжана Леу-Севериненко, старша менеджерка з розвитку трудового потенціалу проєкту USAID “Економічна підтримка Східної України”:

  • близько 5% — люди без освіти. Там своя процедура: треба пройти перехідний період, підтвердити навички, набуті неформально;
  • більше 17% — випускники з сертифікатом загальної школи;
  • близько 41% — після закінчення середньої школи;
  • у середньому 36% мають сертифікати про вищу освіту, уже вивчились і тоді вирішили здобути професійну підготовку у профтесі.

Які умови вступу

Якщо кандидат фірму влаштовує, вона підписує з ним договір про профпідготовку. За формою це схоже на договір про працевлаштування, де чітко прописано, за яким фахом навчатиметься людина, як саме, яку професію отримає, скільки матиме днів відпустки тощо.

Також прописано, коли можуть розірвати угоду достроково. Наприклад, якщо студент щось порушує на виробництві, несумлінно працює, починає красти тощо.

Може розірвати угоду й працівник, якщо йому не сподобається.

Часом в угоді записаний випробувальний термін — 3-6 міс., якщо студент себе не зарекомендував, договір можуть розірвати.

Після того, як угоду між бізнесом та учнем реєструють, профтеху (розташованому там, де підприємство) автоматично надходить повідомлення про те, що є такий учень і має пройти таку-то підготовку.

У державному закладі навчання оплачує держава. Якщо бізнес незадоволений конкретним профтехом, може замінити його на приватний, сертифікований державою, і оплатити навчання учня самостійно.

Цікавий факт: Великі фірми з власними відділами кадрів мають свої плани щодо персоналу і знають, коли їм знадобляться учні і які саме. Іноді знають на кілька років вперед.

Дуальна освіта в Німеччині

Як вчать: два дні за партою, три — на підприємстві

Схеми навчання у Німеччині різні. Вони залежать від домовленостей школи і підприємства. Може бути тиждень у закладі, а два — на підприємстві, чи два дні у профтесі, і три — на виробництві.

Предмети ділять на обов’язкові і спеціалізовані. Обов’язково всім – економіка, англійська, німецька мова. Вони потрібні у всіх галузях. Уроки там по 45 хв, 7-8 уроків на день теорії.

Кожен учень на фірмі отримує свій графік підготовки. Є підрозділи, де він проходитиме практику, і в кожному з них є кадровий працівник, який вчить студента на місці. Для цього фахівець вчиться пів року на курсах і складає іспит.

Ангела Фюрер, директорка готелю Kongresshotel Potsdam, (OSV Hotel- und Kongress GmbH & Co. Betriebs KG) в Німеччині. Уже 30 років викладає за дуальною формою освіти, а її фірма бере до себе учнів уже 20 років. Ділить таку профпідготовку на три фази:

І фаза — завжди є супровід, за учнями спостерігають;

ІІ фаза — їм дають все більше волі;

ІІІ фаза — здебільшого працюють повноцінно.

Після половини терміну підготовки учні складають іспит в промислово-ремісничій палаті. Екзамен містить теоретичну та практичну частини. Наприклад, математика, економіка, соціальні науки, спеціальні знання з професії на кшталт особливостей вин, харчування, домоведення.

Щодо практичної частини іспиту, то учні мають, наприклад, виписати рахунок постачальнику, накрити стіл, приготувати певні страви на кухні, виставити рахунок клієнту в готелі. Іспит складають перед комісією і отримують бали за рівнем знань. Наприкінці підготовки складають ще один іспит, щоб підтвердити рівень профпідготовки та отримати сертифікат.

Цікавий факт: Не у всіх країнах за дуальною формою 70% часу учень проводить на виробництві, а 30% — за партою, пояснює Сніжана Леу. В Австрії це 80% на 20%, у Словаччині, яку вважають яскравим прикладом впровадження дуальної освіти, — 50 на 50%. У системі учнівства Великої Британії визначено, що теоретична частина підготовки має становити не менше 25% всього навчання.

Дуальна освіта в Німеччині

Чи вигідно отримати дуальну освіту

Фахівці цінних на ринку професій можуть заробляти набагато більше, ніж випускники університетів, пояснює Беньямін Прьогель.

Розповідає, що є технічні та високотехнічні галузі, де завжди не вистачає кадрів. Якщо раніше фірма оголошувала вакансію і було 40-50 претендентів, то зараз може бути 1-2, додає Прьогель: “Ти можеш приваблювати лише рівнем зарплатні на цю роботу”.

Рівень заробітків у профосвіті різниться. У гастрономії стипендія студента профтеху може бути 600-700 євро на місяць, а після завершення навчання зарплатня не надто перевищує мінімальну у країні в 1600-1700 євро на місяць. В ресторанах з “зірками” платня краща, але не всіх туди беруть.

Натомість студент техпрофесії може мати 1200-1400 євро “чорними” на місяць без відрахувань, а після випуску швидко може вийти на рівень 3000-4000 євро.

“Люди з належною професійною освітою набагато більше отримують, ніж ті, хто її не мають. Рівень оплати робочої сили визначається тарифними умовами. Для цього є тарифні таблиці і там зазначено, якому рівню освіти відповідає який тариф”, — пояснює Ангела Фюрер. Тобто що кваліфікованішим є працівник, то на вищу платню може розраховувати.

Які перспективи роботи після такої освіти 

Візьмімо 100% вакансій для випускників класичних профтехів і за дуальною освітою, пояснює Сніжана Леу: “Затребуваність у випускниках професійної освіти зазвичай становить 40%, а випускники з досвідом навчання в системі дуальної освіти мають вищий попит на ринку праці, зазвичай, на рівні 80-85%”.

Коли студенти завершують дуальне навчання, швидко можуть зробити кар’єру: “За нашим досвідом, після завершення підготовки чверть випускників продовжують підготовку і здобувають вищу освіту, а 75% працюють за фахом, якому навчилися”, — каже Ангела Фюрер.

Пояснює: молоді важливо, що після завершення підготовки є гарантія робочого місця: “Підготовка триває три роки, і за цей період ми можемо підібрати найкращих серед студентів, беремо на роботу 80%, а 20% йдуть в інші місця роботи”.

Дуальна професійна освіта з європейським дипломом відкриває двері і в інші країни для працевлаштування.

Ангела Фюрер пригадує, як два роки тому відпочивала в Дубаї: “Сиджу в ресторані, підходить директорка: “Добрий день” (сміється). А це випускниця наша, яка 6 років тому завершила свою підготовку”.

Чи мусить студент після навчання лишатися на фірмі, яка його вчила

Ні. Німецьке законодавство забороняє фіксацію умов а-ля “маєш відпрацювати на фірмі 2-3 роки після завершення навчання”. Бізнес бере на себе зобов’язання підготувати фахівця і не більше.

Після екзамену учень вільний. Він може або укласти угоду про працю і лишитися в компанії, а може сказати, що не сподобалось і піти в інше місце.

“У нас престижно мати повноцінну професію, непрестижно — десь підробляти і не отримати належний фах”, — каже Ангела Фюрер.

Дуальна освіта в Німеччині

Навіщо вкладатися в таку освіту роботодавцям

В середньому вартість навчання одного учня в Німеччині — 20 855 євро.

61% — витрати, пов’язані із персоналом.

При цьому 69% витрат повертаються роботодавцям під час навчання через продуктивну працю учня, каже Олена Давліканова, проєктна координаторка представництва Фонду ім.Фрідріха Еберта в Україні.

Загалом за 2017-2018 роки компанії інвестували в дуальну освіту Німеччини 27,2 млрд євро. Держава/землі заплатили профтехам за це 4,15 млрд євро.

Сніжана Леу пояснює, що в перший рік навчання компанія зі 100% вкладених в учня коштів повертає близько 20% завдяки його роботі на фірмі. На другий рік ситуація вже може вийти на рівень 50% на 50%, а на третій — 20% на 80% відповідно. “І людина працює у твоїй компанії, за твоїми правилами, і рівень його підготовки відповідає рівню кваліфікації, визначеному в стандарті”, — підкреслює вона.

Експертка додає: якщо на учнях початкового рівня роботодавець десь втрачає, то на учнях третього року може перекрити витрати на “першачків”.

Держава зодночас пільг бізнесменам за навчання не надає. Ангела Фюрер пояснює, що роботодавцям важливіше не це, а розвинути працівників для себе.

“Ми не витрачаємо додатково часу на перепідготовку, підвищення кваліфікації, а отримуємо кваліфікованих працівників одразу”, — каже директорка.

До того ж, фахівців бракує. Фюрер каже, що завжди шукають спеціалістів для догляду за літніми людьми, у сферу громадського харчування.

У Німеччині завжди активними були будівельники, додає Сніжана Леу. У них є об’єднання, куди будкомпанії сплачують певний внесок. Із загальної суми компаніям, які навчають персонал за дуальною формою, зі “спільного кошика” відшкодовують частину коштів. Інші ж фірми, які не вчать фахівців, мають свою вигоду – підготовленого спеціаліста, якого навчила інша компанія, але рівень його підготовки відповідає встановленому стандарту, а тому роботодавець впевнений, що новий працівник здатний виконувати потрібні речі вже з першого дня роботи.

Прьогель додає, що впродовж останніх 7-8 років також помітний дефіцит робочих умілих рук у високотехнологічних галузях. Машинобудуванні, наприклад.

“Якщо раніше чисельність охочих перевищувала кількість вакансій, то зараз ситуація зворотна — більше фірм, ніж охочих”, — каже Беньямін Прьогель.

Цікавий факт: У Словаччині був великий бар’єр щодо впровадження дуальної освіти, оскільки робітничі професії не вважали чимось хорошим для життя. Тому в країні багато працювали з батьками, щоб найперше пояснити їм, що це нормально – коли дитина матиме робітничу професію, за допомогою якої “заробить на хліб з маслом”, пояснює Сніжана Леу: “У них вийшло. Те ж було в Португалії зі сприйняттям професійної освіти, і чималих зусиль теж доклали до роботи з батьками”.

Які професії найбільш затребувані 

Найбільш затребувані професії в Німеччині у 2019 році: лікар, медсестра, інженери та спеціалісти у сфері обчислювальної техніки. Зростає попит на працівників з інших країн для сфер СТЕМ та здоров’я, пояснює Давліканова.

Вона додає, що у 2020 році (за попередніми даними, бо остаточні відкриваються зазвичай у червні) затребуваними були:

  • лікарі;
  • психотерапевти;
  • медсестри;
  • ІТ-спеціалісти;
  • інженери;
  • кваліфіковані працівники (ремісники) у сфері будівництва;
  • експерти авіакосмічної галузі;
  • мехатроніки;
  • електроінженери;
  • фахівці енергетичних технологій;
  • та СТЕМ сектору.

Як бачимо, частину професій зі списку можна отримати в профтесі. Попит на технічні та інженерні спеціальності лише збільшується, і профосвіті слід зважати на тренди сучасного ринку праці.

Потреба у фахівцях, пояснює Прьогель, змушує фірми інколи звертатися за робочою силою за кордон.

За даними 2017 року, 71% випускників дуальної форми в Німеччині залишилися працювати на підприємстві, яке їх вчило.

Загалом 95,3 % випускників працевлаштувалися.

У наступних публікаціях ми познайомимо вас із вдалими прикладами дуальної профосвіти в Україні.

Матеріали розроблені за підтримки Програми EU4Skills, спільно з Міністерством освіти і науки України. Програма “EU4Skills: кращі навички для сучасної України” фінансується ЄС і його державами-членами — Німеччиною, Фінляндією, Польщею та Естонією і має на меті підтримку впровадження реформи професійної освіти в Україні. Програма EU4Skills працює на національному рівні та у 7 обраних областях: Вінницькій, Полтавській, Запорізькій, Рівненській, Львівській, Миколаївській, Чернівецькій.

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю її авторів та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає погляди Європейського Союзу та його держав-членів Німеччини, Фінляндії, Польщі та Естонії.

Ірина Андрейців

Ірина Андрейців

редакторка LIGA.Life