Інклюзивна освіта: навчання та спілкування без обмежень та стереотипів

Лютий 8, 2020 Off Автор admin

Джерело:vgoru.org

Усе частіше ми чуємо словосполучення  «інклюзивне суспільство», «інклюзивна освіта».

Ще чотири роки тому годі було й сподіватися, аби дитину з особливими освітніми потребами зарахували до звичайного дитсадка або загальноосвітньої школи. Пояснюється це частково через  можливі стереотипи щодо людей з інвалідністю, частково через відсутність відповідних умов на базі закладу освіти та потрібної кваліфікації вчителів.

Наразі ситуація поліпшилася. У 2016 році, коли освітяни тільки почали відкривати для себе «інклюзію», 4 тисячі дітей з особливими освітніми потребами (далі ООП) стали учнями в загальноосвітніх школах. Через 2 роки, у 2018-2019 навчальному році їх кількість зросла вже до 12 тисяч. Позитивна динаміка є, але наразі в країні 47 тис. дітей з особливими освітніми потребами, тож маємо величезний запит на інклюзивну форму освіти.

Що ж таке «інклюзивна освіта»? 

Часто під «інклюзивною освітою» мають на увазі будь-які заклади виховання або навчання для дітей з інвалідністю, але це некоректне узагальнення. Начальниця відділу з питань дошкільної освіти Управління освіти Херсонської міської ради Тетяна Чурілова пояснює:

– Інклюзивна освіта простою мовою –  це коли діти з особливими освітніми потребами зростають, виховуються та навчаються разом зі здоровими ровесниками, разом в одному просторі, не ізольовано. Як це відбувається? Раніше в одній групі дитсадочка на 15 дітей було до трьох дітей з інвалідністю, але нещодавно це обмеження скасували. Тож малеча з ООП одразу вливається в колектив. Досвід навчання в інклюзивних групах потім допомагає таким людям швидше знайти своє місце у житті. Ви собі не уявляєте, яка це радість для батьків –  бачити, що з їх дитиною граються, гуляють та приймають її такою, якою вона є.

Інклюзія в херсонських школах та дитсадках

У Херсоні перша інклюзивна група в дитячому садку відкрилася ще у 2015 році.

«Тоді в дитсадку №13 відкрилася інклюзивна група, яку відвідувала дівчинка з ДЦП (дитячий церебральний параліч). У цьому році вона вже пішла у перший клас 45-ої школи. А в 2016 році така ж група з’явилася вже в яслах-садку №34, туди зарахували трьох дітей із синдромом Дауна», – пригадує Тетяна Чурілова.

Наразі в місті працює 18 інклюзивних груп у в дитячих садочках: №13, 26, 34, 35, 38, 41, 50, 53, 69, 79, 82, 83,87 та навчально-виробничих комбінатах №9 та №86. Їх відвідує 35 дітей з ООП. Також у Херсоні є дитячий спеціальний садочок №8, для дітей з вадами розумового або затримкою психічного розвитку.

Учнів з інвалідністю, які здобувають шкільну освіту в інклюзивних класах міста, удвічі більше – 74. Вони навчаються в  школах №4, 9, 12, 13, 15, 17, 25, 26, 33, 34, 37,45. В інклюзивних класах є асистенти, які допомагають   учням з ООП опанувати адаптовану програму. Учитель в інклюзивному класі отримує доплату в 20%, асистент отримує повну ставку.

Авторка Юлія Лук’яненко

У Херсонській області відкрито 11 інклюзивно-ресурсних центрів*: у Херсоні, Каховці, Новій Каховці, Бериславському, Білозерському, Великоолександрівському, Великолепетиському, Голопристанському, Новотроїцькому, Скадовському, Олешківському районах.

Авторка фото Юлія Данилевська.

Херсонський Інклюзивно-ресурсний центр за адресою вул. Ярослава Мудрого, 4.

Досвід «сонячного» хлопчика Артема та його мами Ірини

Але, як розповіла голова громадської організації «Сонячні діти Херсонщини» та мама 7- річного хлопчика з синдромом Дауна Ірина Ханікова, з інклюзивною освітою не все так просто:

«Згідно з законом, якщо є заява від батьків, школа чи садок зобов’язані відкрити інклюзивну групу/клас. З садочком проблем не було, групу відкрили, Артем із задоволенням її відвідує. Але попри те, що, крім вихователя, з сином займаються дефектолог, психолог і логопед, я не бачу результату, який мені потрібен. Прогрес помітний після додаткових корекційних занять з педагогами, окремо від садочка. Можливо, вихователям з садочка потрібні додаткові тренінги. Держава та місцева влада повинні думати, як допомогти тим, хто працює саме в інклюзивних групах та класах. Так, відвідування школи і садка для соціалізації й адаптації – це чудово. Але крім цього дитина повинна отримувати знання. Це не означає, що вона повинна навчитися всього, чого навчають дітей її віку, але має бути прогрес. Тобто з такою дитиною потрібно додатково займатися. До того ж, завдяки ІРЦ, є рекомендації, за якою програмою вчитися, – її можна адаптувати, змінювати під дитину, щоб отримати максимальний результат».

Цього року Артем має піти в школу. Ірина не подавала заяву на відкриття інклюзивного класу в першу ж школу, яку захотіла, а пішла іншим шляхом:

«Ходила і питала у кожного директора, чи згодні вони відкрити інклюзивний клас. Бо не хочу їх примушувати виконувати закон, хочу, щоб це було добровільно. Але більшість сказали – «ні». Вважаю, що писати заяву у школу, де мені відмовили, – дурниця, бо я усвідомлюю, яке буде ставлення до дитини. Це говорить про те, що в нас іще не готові до інклюзії і треба з цим щось робити, інформувати працівників освіти. На щастя, ми знайшли школу, де директор бажає спробувати».

Розвиток поза системою ЗОШ та ЗДО  

ГО «Сонячні діти Херсонщини» створили свій інклюзивний простір «Сонячний світ», де проводяться різні заходи для дітей та батьків: заняття театральної студії, майстер-класи, консультації для батьків.

Фото Юлії Лук’яненко

Акція до Всесвітнього дня людей із синдромом Дауна. В центрі міста «сонячні» діти та їх однолітки разом прикрашали вербу хендмейд іграшками, танцювали та співали. 

«Наш простір не замінює школу, садочок чи спеціальний центр, але це місце, де діти можуть спілкуватися, так само як і батьки», – додає Ірина Ханікова.

У липні минулого року в Херсоні з’явився ще один осередок для дітей з особливими освітніми потребами, а саме інклюзивно-ресурсний центр на базі Херсонського Державного університету. Там фахівці вишу допомагають малечі підготуватися до школи або опанувати потрібні навички паралельно з відвідуванням шкільних занять. У ІРЦ з дітьми працюють логопеди, педагоги та психологи. Дітлахи займаються у невеличких групах чи тет-а-тет з фахівцем.

Особливості роботи ІРЦ при ХДУ

Родзинкою центру при ХДУ є мультимедійна система, а саме – інтерактивна підлога – єдина на всю область. Вона реагує на будь-які рухи та жести людини. А дітям сенсорна підлога нагадує чарівний килимок.

Сьогодні на заняття до ІРЦ прийшли дві непосидючі близнючки – Ніколь та Ніколетта. Дівчата вже ходять до школи, але відвідують центр, оскільки за медичними показаннями їм потрібно тренувати навички мовлення, увагу та посидючість.

Скріншот відеосюжету.

Зручно вмостившися на інтерактивній підлозі, дівчата вирішують математичні приклади, натискаючи долонями на варіант відповіді. 

Методистка Ірина Ільїна вмикає інтерактивний гаджет і обирає програму. На підлозі з’являються мультяшні комарі, які починають швидко туди-сюди «літати». Сестри намагаються якнайшвидше наступити на комах і здобути високі бали. Так тренуються увага та швидкість реагування. Рухливі ігри фахівчиня комбінує зі спокійними завданнями на логіку. Методистка Ірина Ільїна працює нещодавно, тому їй допомагає доцент кафедри природничо-математичних дисциплін та логопедії Наталія Кабельнікова. Під час короткої перерви в занятті Наталія Володимирівна розповідає про роботу ІРЦ та переваги інтерактивної підлоги:

«Ця підлога – унікальна, вона розроблена вітчизняними науковцями і має 60 програм, інтерфейс українською мовою. Вона входить до переліку тих корекційно-реабілітаційних та навчальних засобів, які призначені для закладів освіти та інклюзивно-ресурсних центрів. У нашому центрі вже проведено 14 занять, вони відбуваються щотижня і абсолютно безкоштовні. Коли батьки приводять до нас свою дитину, спочатку проводиться діагностика: визначаються ті можливості, які має дитина, і ті проблемні сфери, які потребують корекції. Первинну діагностику в нас проходять абсолютно всі діти. У нашому центрі є спеціаліст, який може визначити стан інтелектуального розвитку за сучасними діагностичними матеріалами (Адаптований тест Векслера). На основі результатів тесту визначається програма корекції розвитку і реабілітації для кожної конкретної особистості.  Далі вже розробляються комплексні заняття, їх проводять спеціалісти, яких потребує дитина: зазвичай це педагог, логопед і психолог».

читати статтю повністю можна за посиланням https://vgoru.org/index.php/ukraina/item/50291-inkliuzyvna-osvita-navchannia-ta-spilkuvannia-bez-obmezhen-ta-stereotypiv